«Боже, буди покровитель…» — українська версія гімну Австрійської імперії в Галичині
Гімн Австрійської імперії
У 1797 році видатний австрійський композитор Йозеф Гайдн написав урочисту мелодію «Gott erhalte Franz den Kaiser» («Боже, охорони Франца-Цісаря»). Спочатку ця пісня була присвячена імператору Францу I, але швидко стала офіційним гімном дому Габсбургів, а з 1826 року — державним гімном Австрійської імперії.
Згодом саме цю мелодію використав Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен для слів «Das Lied der Deutschen», і вона стала гімном сучасної Німеччини. Тобто відома сьогодні кожному мелодія німецького гімну має галицьке коріння ще з часів Австрії.
Галичина та «український гімн австрійців»
Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Галичина ввійшла до складу Австрійської імперії під назвою «Королівство Галичини та Володимирії». Тут проживало багатонаціональне населення: поляки, українці (русини), євреї, німці.
Австрійська влада намагалася виховувати лояльність у народів імперії, тому гімн Габсбургів перекладали різними мовами. Український варіант з’явився у середині XIX століття та поширювався в галицьких школах, церквах та під час урочистостей.
Текст української версії «Volkshymne»
Український переклад мав назву «Боже, буди покровитель». Він зберігав основний зміст австрійського гімну, підкреслював відданість цісарю та державі, а також славив єдність народів Австрії.
Боже, буди покровитель
Цїсарю, Єго краям!
Кріпкий вірою правитель,
Мудро най проводить нам!
Прадїдну Єго корону
Боронїм від ворога,
Тїсно із Габсбурґів троном
Сплелась Австриї судьба!
Чесно, вірно, право, щиро,
Довжність, правду бережім,
А в потребі з кріпков віров
Бодрим духом в бій ідїм!
Памятні на войнів славу,
Що красить їх хоругов,
За Цїсаря, за державу,
Жертвуймо майно і кров!
Що народу склали руки,
Війнів меч най стереже;
Сьвітло правди і науки
Темноту най розжене!
Щедро най на край спливає
Щастє разом з славою,
Миром сонце най сияє
На щасливу Австрию!
Разом кріпко ся держімо;
Згодов сильний буде люд;
Разом сили сполучімо,
Двигнем і найтяжший труд.
Згідні, єдні в спільній справі,
Цїль най буде всїм одна:
Щасть Цїсарю, щасть державі,
В вік постоїть Австрия!
При Цїсарю трон засїла,
Серцем, кровию рідня,
Цїсарева наша мила,
В невялу красу стрійна!
Що найвисшим щастєм сьвіту,
Дай їм, Боже, з небеси!
Франц Йосифа, Єльсавету,
Весь Габсбурский Дім спаси!
Символізм і значення
Цей гімн для українців Галичини мав подвійну роль:
- з одного боку, він підкреслював лояльність до імперії Габсбургів;
- з іншого боку, став свідченням української культурної присутності в державних справах, бо звучав рідною мовою.
Хоча сьогодні він сприймається радше як історична пам’ятка доби Австро-Угорщини, його виконання нагадує про епоху, коли Галичина була частиною великої європейської монархії.
Відлуння мелодії сьогодні
Сьогодні мелодію Йозефа Гайдна знає весь світ — вона звучить як сучасний гімн Німеччини. Але для галичан XIX століття ця ж мелодія асоціювалася з власним українським текстом «Боже, буди покровитель» і символізувала належність до «австріяцького» світу.
Таким чином, гімн Габсбургів — це ще одна сторінка в історії нашої музичної та культурної спадщини, яка показує, як Галицький народ умів залишати власний слід навіть у чужих імперіях.
